Вже декілька століть у християнстві існує традиція розписування яєць напередодні великодніх свят – писанкарство. Але своє магічне значення писанка набула ще за часів язичництва, коли яйце було символом життя, а вона вважалась оберегом. Про це твердять знахідки археологів – в похованнях у Києві та Новгороді були виявлені керамічні писанки. Декоративні яйця виготовлялись з глини, дерева, прикрашались орнаментами, що несли таємний зміст. Писанкарі вдало поєднували релігійні символи та народні звичаї, черпали своє натхнення у природі, зображуючи елементи рослинного та тваринного світу. Ці вироби дарували близьким із побажанням здоров’я, доброго врожаю, сили, краси, змін у житті на краще, а секрети виготовлення писанок передавались від покоління до покоління. Пройшовши крізь віки, цей звичай зберігся по сьогодні. Язичницькі символи здобули інше трактування і значення, поступово поєднавшись з християнськими мотивами. Сучасні українські майстри вдало використовують культурні надбання народу, традиції орнаментики, додаючи своє оригінальне бачення.
При створенні української писанки використовують декілька кольорів, кожен з яких має своє значення:
- жовтий нагадує Сонце, Місяць, зорі, золотисті лани стиглої пшениці, дарує тепло та надію;
- червоний – символ Воскресіння, жертовності, любові;
- синій, блакитний, небесний уособлюють необхідні для життя повітря, воду, здоров’я;
- зелений означає весняне пробудження;
- коричневий символізує матінку-землю та її життєдайну силу..