Імбирний пряник — це солодке печиво, приправлене імбиром, медом. Ці ласощі є традиційною окрасою різдвяних свят у Європі та на інших континентах. Сам пряник з’явився в Стародавньому Єгипті. Саме там стали додавати в тісто усілякі прянощі, звідси і походження слова “пряник”. Щоб випічка довше зберігалась і не псувалася, єгиптяни придумали додавати в неї мед – природний антиоксидант. Навіть сьогодні правильно приготований пряник без хімічних добавок може зберігатися півроку і не втратити своїх смакових якостей. Секрети єгипетської кулінарії поступово поширилися по всьому світу. У країнах Центральної Європи випічку щедро приправляли запашним перцем і корицею. Імбир найбільше прижився у Британії. Імбирні пряники були привезені до Європи в 992 році вірменським ченцем, який і вчив випічці імбирних пряників французьких християн. Під час 13-го століття, німецькі емігранти привезли імбирні пряники до Швеції. Шведські черниці пекли пряники, щоб полегшити розлад травлення. Перша задокументована торгівля імбирних пряників датується 17 століттям у монастирях, аптеках та на площі ринків. Перша письмова згадка про випічки пряників датується 1793 роком. “Імбирний пряник” став широко доступним і розповсюдженим у 18 столітті.
